Частину онкохвороб можна вилікувати за умови ранньої діагностики

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, онкологічні захворювання на сьогодні є однією з найбільш актуальних медичних проблем людства. Щороку від раку у світі помирає близько 10 млн осіб. Україна посідає друге місце в Європі за темпами поширення онкохвороб.

У спецпроєкті Gazeta.ua та медичної лабораторії ДІЛА ми розкажемо, чому важливе раннє виявлення онкохвороб та які сучасні методи застосовуються для діагностики раку

історії

“Спочатку був шок, почала готуватися до найгіршого”

В Україні найпоширеніші онкологічні захворювання серед жінок – рак молочної залози, тіла та шийки матки, ободової кишки та щитоподібної залози. Серед чоловіків – рак передміхурової залози, легенів, ободової та прямої кишки, сечового міхура й нирки, за даними Міністерства охорони здоров'я.

2021 року кількість онкозахворювань порівняно з даними 2020-го зросла на 6,1%, ідеться в Національному канцер-реєстрі України. Станом на 2022 рік, на обліку в онкологічних закладах перебувало більш як 1 млн українців.

56-річна Ольга зі Львова

“Приймала душ і намацала ґульку в грудях. Подумала, що це може бути жировик. Розповіла подрузі, а та наполягла, щоб я сходила на мамографію. Коли почула діагноз, не повірила. Пішла до ще одного фахівця, а тоді – ще одного. Мені не залишили часу на роздуми – операцію зробили дуже швидко. Наче все обійшлося. Але тепер розумію: якби тоді проігнорувала похід до лікаря, наслідки були б гірші”.

49-річна Марина з Івано-Франківська:

“Працюю в дитячому садочку, тому періодично проходжу медогляд. Рік тому захотіла обстежитися ретельніше. Взяла скерування на УЗД. Лежу, лікар каже: “Тут усе добре, і тут усе нормально. А що це таке на нирці?” Виявилося, злоякісна пухлина. Я про неї й гадки не мала. Спочатку був шок, почала готуватися до найгіршого. Але після операції онколог сказав, що виявили хворобу на ранній стадії, тому й без хіміотерапії обійдеться”.

43-річний Валерій із Харкова:

“На роботі розболівся зуб. Випив знеболювальне, наче полегшало. Через деякий час звернувся до стоматолога. Той сказав, що зуби в мене здорові. Порадив обстежити горло. Коли я почув, що діагноз – онкологія, то образився. Правда, не розумів на кого. Можливо, на себе або життя. Але лікар заспокоїв: рак виявили на ранній стадії, тому маю великі шанси одужати. Мене дуже підтримали дружина й діти. Відчув, наскільки я їм потрібен, а вони – мені”.

Лікарі наголошують на важливості раннього виявлення раку. У МОЗ радять українцям не нехтувати щорічними медичними оглядами, дотримуватися здорового способу життя, відмовитися від шкідливих звичок.

Дмитро Шапочка

провідний експерт напряму “Онкологія” медичної лабораторії ДІЛА

“Щодня консультую пацієнтів. Коли люди чують, що в них виявили рак, то по-різному сприймають цю новину. Когось діагноз шокує, дестабілізує. Трапляються прагматичні пацієнти, які спокійно сприймають діагноз. Кажуть, що лікар має бути ще й психологом. Справді, частині людей потрібна така підтримка. Щоб вони просто продовжували звичний спосіб життя, а не зациклювалися на своєму діагнозі. Різні реакції вимагають різного підходу до спілкування з пацієнтами”.

діагностика

Сучасна діагностика для раннього виявлення онкозахворювань

У медичній лабораторії ДІЛА використовують сучасні дослідження та технології, що дають змогу на ранній стадії виявити чи спростувати наявність онкології в пацієнта.

“Люди часто вважають синонімами “скринінг” та “ранню діагностику”. Насправді це різні речі. Скринінг - це перший етап, що забезпечує ранню діагностику. За позитивного результату скринінгових тестів необхідне проведення діагностичних досліджень для підтвердження чи спростування діагнозу.

З ранньою діагностикою солідних пухлин в Україні ситуація краща, ніж, наприклад, у бідних країнах Африки, але гірша, ніж у розвинених країнах. Візьмімо рак молочної залози: на першій стадії в Україні його виявляють у 20% хворих, на другій – у 50%, на третій – у 16%, на четвертій – у 10%. Насправді це не надто погані показники, але і є над чим працювати”, - говорить Дмитро Шапочка.

Для виявлення раку шийки матки у світі є три види скринінгових програм:

ПАП-тест (цитологічне дослідження)

ВПЛ-тест

комбінований скринінг

“Останній можуть собі дозволити розвинені країни. Для країн, менш розвинених, прийнятний ПАП-тест. А для України оптимальним є первинний ВПЛ-скринінг. Чому? Бо в нас бракує цитологів. Для кожного виду раку є свої методи діагностики. Серед лабораторних методів скринінгу та ранньої діагностики, до прикладу раку шийки матки, є ПАП-тест та ВПЛ-тест. Наразі в медичній лабораторії ДІЛА застосовуємо ці два методи. До того ж ВПЛ-тести бувають дуже різні. ПАП-тест також є в двох варіаціях - класичний та рідинний. Наприклад, скринінг на рак передміхурової залози передбачає первинну та повторні консультації онкоуролога, медичний огляд та визначення в лабораторії рівня ПСА у крові. А загалом діагностика онкологічного процесу часто потребує застосування комплексу методів”, – додає провідний експерт напряму “Онкологія” медичної лабораторії ДІЛА.

Керівниця сектору “Гістологія” медичної лабораторії ДІЛА Ірина Попадюк зазначила, що часто від людей доводиться чути, що онкологічні захворювання є невиліковними.

Ірина Попадюк

керівниця сектору “Гістологія” медичної лабораторії ДІЛА

“Пацієнти бояться залишитися сам на сам зі своєю хворобою. Також людей зупиняє страх обстеження: побоювання неприємних відчуттів під час досліджень та зрештою почути діагноз: рак. Але рак – це не вирок. Частину онкологічних хвороб можна успішно вилікувати за умови ранньої діагностики. Лікування на ранніх стадіях є менш затратним. Також існують державні програми, які можуть частково або повністю відшкодувати вартість лікування пацієнтів з онкологією”.

За її словами, людям, на жаль, бракує обізнаності щодо скринінгових програм для всіх вікових категорій та сучасних методів діагностики й лікування.

“Наприклад, багато людей не знає, що діагностика нині проводиться під анестезією, тому є безболісною процедурою”, – зазначає керівниця сектору “Гістологія” в ДІЛА.

лікування

Маємо задати правильний шлях лікування, – говорять експертки медичної лабораторії ДІЛА про свою роботу

Там фахівці вивчають під мікроскопом біопсійні зразки або операційний матеріал. Також працюють молекулярно-генетична та цитогенетична лабораторії.

Три роки тому в ДІЛА створили патоморфологічну лабораторію, яка проводить гістологічну діагностику.

Молекулярні методи застосовуються для діагностики інфекційних та онкологічних захворювань.

Анна Москаленко

Team Lead онкології молекулярно-генетичного напряму в ДІЛА

“Лише молекулярні патологи займаються виконанням, інтерпретацією та оформленням результатів молекулярно-генетичних досліджень онкологічних захворювань. В Україні є необхідність сертифікованої підготовки таких фахівців, оскільки цього напряму ще немає в державному переліку спеціальностей. Але він важливий у сфері онкології”.

Основні завдання молекулярної діагностики:

Діагностика спадкових онкологічних синдромів

Дає змогу виявити людей із підвищеним ризиком розвитку певних онкологічних захворювань і побудувати для них оптимальну тактику скринінгу та профілактики. Досліджують не пухлинний матеріал, а здорові клітини.

Уточнення діагнозу в певних ситуаціях

Для цього є золотий стандарт – гістологія. Але буває, що після дослідження патолог запитує: “Це пухлина номер один чи пухлина номер два?” Щоб з’ясувати, яка саме, треба зробити генетичне дослідження для уточнення діагнозу.

Персоніфікація терапії

Наприклад, поставили діагноз: рак легенів. Але при тому є 10 різних мутацій і для кожної з них існує свій препарат. Відповідно, лабораторія має визначити тип мутації. Для цього можна використовувати пухлинний матеріал – цитологічний чи гістологічний.

“Не для всіх видів онкохвороб таке дослідження є корисним. Бувають види раку, де ми досліджуємо тільки спадкову схильність. Наприклад, у разі раку шлунка. У випадку раку легень, молочної залози, колоректального раку (рак товстої кишки) застосовуємо персоніфікацію терапії. Уточнення діагнозу може бути необхідним для пацієнтів із лімфомою або саркомою. Ми застосовуємо два методи дослідження. Швидкий – ПЛР. Довший – NGS, що триває від одного до трьох тижнів”, – додає Анна Москаленко.

Валерія Конашенкова

завідувачка лабораторії онкогематології медичної лабораторії ДІЛА

“Займаємося діагностикою пухлин гемопоетичної тканини. Пацієнти перед тим, як потрапити до нас на дослідження, ходять довгими колами. Симптоми, на які скаржаться, можуть бути пов’язані з різними органами. Буває, відчувають біль у кістках або бачать щось на шкірі, або болить шлунок. Прояви можуть бути різноманітні, бо “кров не болить”. Тому пацієнт часто потрапляє до гематолога, куди його скерував, до прикладу, гастроентеролог чи дерматолог. Гематолог робить додаткові обстеження – УЗД, КТ – і бачить, що в пацієнта всередині, чи залучені лімфовузли, чи є сформована пухлина. Потім виконуються додаткові необхідні аналізи, наприклад, біохімічні тести, дослідження крові, сечі. Так виникає клінічна гіпотеза”.

Пухлини гемопоетичної та лімфоїдної тканини налічують приблизно 100 різновидів захворювань. Деякі з них можуть прогресувати повільно, тоді як інші можуть мати більш агресивний перебіг. Кожна по-різному проявляється, досліджується та лікується.

“Найпоширенішим є хронічний лімфолейкоз. Ця хвороба дуже різноманітна як у проявах, так і в перебігу. У деяких випадках від моменту встановлення діагнозу до початку лікування можуть пройти роки. Пацієнт знає про діагноз, але його стан не потребує початку терапії, тільки контроль. У деяких випадках терапію треба починати негайно.

Дослідження проходить у кілька етапів. Із кожним наступним підтверджуємо гіпотезу лікаря або спростовуємо. Перший етап – скельця. Цитоморфолог фіксує, чи справді в матеріалі присутні пухлинні клітини. Описує особливості їх будови, робить висновок про співвідношення клітин в наданому препараті крові або кісткового мозку. Другий етап – дослідження на проточному цитометрі, що дає змогудослідити пухлину на молекулярному рівні. Дивимося, з яких клітин виникла пухлина. Потім з’ясовуємо її підваріант і досліджуємо прогностичні маркери, що дає можливість прогнозувати, як пухлинні клітини реагуватимуть на лікування”, – говорить Валерія Конашенкова.

На жаль, українці часто довіряють більше порадам з інтернету і не поспішають на обстеження.

“Читають: якщо – лейкемія, то тоді відведеного часу залишилось мало. Але ж лейкемії бувають різні: гостра та хронічна. Перша – дуже поганий діагноз. А друга може розвиватися повільно. Якщо лікуватися, то з нею можна жити довго й щасливо. Але люди часто цього не розуміють, тому не хочуть обстежуватися й лікуватися”, – підсумувала Валерія Конашенкова.

знання про рак

Чому важливо поширювати знання про рак

Своєчасна діагностика онкохвороб рятує життя і суттєво підвищує ефективність лікування. Тому необхідно поширювати серед населення знання про симптоми різних видів раку, наголошувати на своєчасному зверненні до медичних закладів.

Зокрема, медична лабораторія ДІЛА проводить інформаційні компанії щодо обізнаності та профілактики онкохвороб. Пропонує чоловікам і жінкам різноманітні програми діагностики.

Дмитро Шапочка

провідний експерт напряму “Онкологія” медичної лабораторії ДІЛА

“Усю інформацію щодо ранньої діагностики раку в ідеалі мала би централізовано поширювати держава. Для цього варто створити спеціальні департаменти. До прикладу, у США розповсюджують інформаційні буклети з просвітницьким змістом щодо діагностики онкологічних захворювань на ранніх етапах. У буклетах – правильний текст і правдива інформація від фахових органів”

“Свого часу було поширено робити дослідження на онкомаркери. Це нормальні білки нормальних клітин тіла. По-перше, вони є завжди. По-друге, їх підвищена концентрація у крові далеко не завжди свідчить про наявність захворювання. Неадекватні скринінгові програми несуть більше шкоди для населення, ніж користі”, – говорить Дмитро Шапочка.

Експерт наголосив, що інформувати населення треба обережно, щоб це не призвело до самодіагностики.

Хочемо ще раз нагадати українцям, що не варто займатися самодіагностикою і самолікуванням, керуючись порадами з інтернету. Тільки лікар зможе професійно скерувати пацієнта на необхідні обстеження чи дослідження, а сучасна лабораторна діагностика допоможе виявити онкологію на ранніх етапах або взагалі спростувати діагноз. Завдяки цьому людина отримає реальний шанс подолати хворобу і продовжити жити насиченим життям.

Матеріал підготовлено за підтримки

Над спецпроєктом працювали: