.avif)
Хвороби війни:
що таке ПТСР
і як він лікується
випадків ПТСР
випадків ПТСР за
3 167
2021 рік
7 051
2022 рік
12 494
2023 рік
ПРО ПРОЄКТ
За даними ВООЗ, у світі близько 70% людей переживали хоча б одну потенційно травматичну подію протягом життя, з них 5,6% можуть мати посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Приблизно 3,9% населення світу хоч раз у своєму житті мали діагностований ПТСР. Під час повномасштабної війни ця проблема стала актуальною і для України.
За даними Національної служби здоровʼя України, 2021 року діагноз ПТСР був поставлений 3167 пацієнтам, 2022 року – 7051 особі, 2023-го – 12 494. За перші два місяці 2024-го було діагностовано 3292 випадки ПТСР.
У спецпроєкті Gazeta.ua та групи фармацевтичних компаній “Кусум” ми розкажемо, що таке посттравматичний стресовий розлад, як повномасштабна війна вплинула на збільшення кількості випадків ПТСР, чи відрізняється цей розлад у цивільних і військових, від чого залежить успішне лікування ПТСР.
.svg){kind=icon}
У моєму житті відбулося дуже багато трагічних подій
.avif)
.avif)
Софія Поляруш
20 років, студентка, Вінниця.
Пережила сильний стрес під час ракетного удару по місту 14 липня 2022 року
“Тривожність накриває хвилями, без вагомих причин. Таке відчуття, ніби хвилююся перед дуже важливим екзаменом. Серце починає битися частіше. Боюся, що може статися щось погане. Іноді виникають неприємні відчуття в животі. Часто довго не вдається заснути. Звісно, я усвідомлюю небезпеку через війну. Також переживаю за своїх друзів, які нині на фронті, хоча вони пишуть, що в них усе гаразд. Щоб утихомирити тривожні думки, стала частіше їсти солодощі, пити кавові напої, хоч це й некорисно. Серед хороших звичок – заняття у спортзалі, проте іноді важко змусити себе взагалі щось робити”
“Страх є, особливо за своїх рідних. Але мій рецепт від тривог – проводити більше часу з дітьми. Це найкраща терапія. Також відвертає від поганих думок спілкування з друзями. Нині вкладаю частину свого емоційного ресурсу на вступ у магістратуру. З початком повномасштабної війни й усього пережитого я стала менше зациклюватися на неприємностях. Навпаки – полюбила життя і радію кожній дрібниці. Піти в парк, поїхати на річку, бути з родиною, спокійно попити каву – це все чудові миттєвості. Те, чого не цінувала до великої війни, нині стало важливим.”
.avif)
Альона Квакіна
30 років, вихователька, Харків.
Коли була вагітна трійнею, почалася повномасштабна війна. Довелося два тижні жити в бомбосховищі при заводі. Потім вдалося виїхати в Полтаву.
Місяць тому Альона з чоловіком і дітьми повернулися в Харків.
.avif)
.avif)
Наталя Костюк
49 років, волонтерка, Гайсин, Вінницька область.
Допомагає військовим із 2014 року.
“Почала їздити у військовий шпиталь, побачила поранених захисників. Для мене це було сильним потрясінням. Перший тиждень не могла спати, в голові постійно були думки про цих хлопців. Потім мій стан вирівнявся, почала їздити у шпиталь щовихідних, і це для мене стало звичним. Щодня намагаюся дуже сильно себе завантажити роботою, постійно перебуваю в русі. Для мене волонтерство – це спасіння.
Не тільки війна стала причиною сильних тривог. Із 2014 року в моєму житті відбулося дуже багато трагічних подій: раптова втрата брата, самогубство найкращого друга, смерть найкращої подруги, батька, коханого. Звичайні психологи якщо й допомагали, то лише частково. Знадобилися медикаментозне лікування і консультація медиків. У Вінницькому військовому шпиталі мене повернули до життя. Депресивні стани, дякувати Богу, припинилися. Я не здаюся – вірю у краще, почала більше цінувати життя”
ПТСР може тривати рік, два або й довше
“Посттравматичний стресовий розлад виникає внаслідок пережитої стресової ситуації. Причиною можуть бути ДТП, травматичні пологи, фізичне чи сексуальне насильство. На війні цих причин іще більше: вибухи, події на полі бою, коли побратими гинуть, а ти залишаєшся живим, перебування в полоні. Тобто всі ті ситуації, коли існує загроза життю”,
– каже лікар-психіатр вищої категорії Євген Скрипник. Він розповів, чим небезпечний ПТСР.
Як виникає посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)
Спочатку виникає гостра реакція на стрес, і це норма. Дві-три доби людина може плакати, кричати, бути збудженою або ж, навпаки, заціпеніти й нічого не робити. Потім цей стан може перейти в гострий стресовий розлад. Він чимось схожий на ПТСР. Для гострого стресового розладу головним симптомом є поява флешбеків – повторного проживання травматичної ситуації. Тобто в уяві виникають сплески-картинки спогадів травми. Також бувають невідступні сновидіння, кволість, поганий настрій, уникнення спілкування. Гострий стресовий розлад може призвести до тимчасової втрати працездатності. Якщо цього стану не лікувати, то через місяць він може перейти в посттравматичний стресовий розлад. Той довго лікується і є небезпечним для життя.
Скільки триває ПТСР
Може тривати рік, два або й довше. ПТСР має такі ж симптоми, що й гострий стресовий розлад, але вони більш виражені. Люди уникають розмов про травматичну ситуацію, фотографій, що викликають спогади, постів у соцмережах. Навіть розмови інших людей чи схожі ситуації повертають болючі спомини. Це травмує нервову систему, і посттравматичний синдром може тривати довго. Адже щоразу відбувається ретравматизація – хронічна травма, що не закінчується.
Як проявляється ПТСР у військових і цивільних
У військових, які мають ПТСР, є чимало тригерів, навіть якщо вони повернулися додому чи приїхали у відпустку. Наприклад, це будь-який гуркіт, що нагадує вибухи. Запах шашликів може асоціюватись із запахом обпеченого тіла на війні, крові. Також високий старт-рефлекс, тобто людина постійно готова до оборони, напружена, тривожна, живе в повній бойовій готовності. Щось упало, якийсь гуркіт – і вона здригається, схоплюється, біжить кудись, може навіть вдарити когось. Усе сприймає більш гостро. Багато хто з людей, які перебувають у посттравматичному стресовому розладі, перестає вірити в Бога, не довіряє людям. Усе це може призвести до втрати соціальних контактів, небажання працювати, руйнування родин. Але найстрашніше – суїциди. За статистикою, 20-30% солдатів, у яких ПТСР, роблять спроби самогубства.
Посттравматичний стресовий розлад може бути як у військових, так і в цивільних, у дорослих і дітей. Тобто в усіх, хто пережив травматичну ситуацію.
говорять
військові
Вплив повномасштабної війни
Повномасштабна війна суттєво вплинула на збільшення кількості випадків ПТСР. Також зросла кількість панічних атак, депресивних, тривожних розладів. Але кількість цих станів мало фіксується. По-перше, в Україні недостатньо лікарів-психіатрів, які, згідно із законом про психіатричну допомогу, мають право ставити такий діагноз. По-друге, мало людей звертається по допомогу. Зазвичай жінки з ПТСР знаходять вихід у розмовах з подружкою, матір’ю, колегою. Дехто вважає себе сильним, але при тому зловживає алкоголем. Є люди, які бояться звертатися до психіатрів через накинуті стереотипи. Але, на жаль, ПТСР самостійно не лікується.
Коли варто звернутися до фахівця
Варто звернутися до лікаря, якщо є порушення сну, невідступні спогади. Це можуть бути симптоми як тривожного розладу, так і посттравматичного стресового. Щоб спонукати близьку людину звернутися по допомогу, потрібно створити безпечне середовище. З одного боку, у разі ПТСР люди уникають спілкування, але водночас хочуть, щоб їх вислухали. Рідні й близькі мають бути активними слухачами, але не примушувати говорити. Під час таких розмов треба делікатно направляти до усвідомлення, що варто звернутися до лікаря. Пояснювати, що немає нічого страшного, що все лікується.
Лікування ПТСР
Воно є тривалим. Медикаментозне лікування включає призначення антидепресантів СІЗЗС (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну). У міжнародних протоколах – це сертралін та пароксетин. Інколи можуть призначати нейролептики та нормотиміки. Дітям до 18 років не рекомендують медикаментозного лікування ПТСР.
Обов’язковою в лікуванні є психотерапія, зокрема в методі КПТ (когнітивно-поведінкова терапія). Також використовують метод EMDR – десенсибілізація за допомогою рухів очей. У світі також поширене використання медичного канабісу та його похідних для лікування ПТСР. Канабідіол – активна речовина, що переважає в медичному канабісі, звільняє від тривожності. Водночас вона не має психотропної дії, натомість знеболює, розслабляє і гальмує. Також перспективним є метод психоделічно асистованої терапії, де поєднуються психотерапія та психоделічні речовини.
Постійно ведеться пошук нових засобів для лікування ПТСР
Симптоми ПТСР згадувалися ще давніми греками, також описані у щоденниках свідків пожежі 1666 року в Лондоні. Під час Першої світової війни цей розлад називали контузією, а після Другої світової – бойовою травмою. Термін ПТСР виник у США у 1970-х роках через велику кількість випадків серед ветеранів війни у В'єтнамі. Спочатку він був офіційно визнаний Американською психіатричною асоціацією. А з 1980 року почав використовуватися в усьому світі.
“Помилково вважають, що ПТСР може виникнути тільки у ветеранів війни, але насправді найчастішими причинами цього розладу є смерть близького родича та сексуальне насильство. Також він може розвинутись у свідків, родичів людини, що пережила травматичну подію. На жаль, частина випадків ПТСР залишається нерозпізнаною. Недостатня настороженість лікарів, рідкість звернення до фахівців призводять до поширення цього захворювання”,
– говорить кандидат медичних наук Євген Сабадаш, медичний радник групи фармацевтичних компаній “Кусум”.
Кусум
в цифрах
і фактах
Група фармацевтичних компаній “Кусум” – це об'єднання сучасних високотехнологічних фармацевтичних підприємств повного циклу із власними виробничими потужностями в різних країнах та розвиненою дистриб'юторською мережею. Портфель брендів компанії налічує понад 100 ефективних препаратів у багатьох терапевтичних напрямах – психо-неврології, гінекології, кардіології, ендокринології, гастроентерології тощо.
ефективних
препаратів
“Кусум” успішно працює в Україні, Індії, Молдові, Казахстані, Узбекистані, М'янмі, на Філіппінах. На підприємствах групи впроваджено систему забезпечення якості, яка відповідає суворим вимогам GMP, GLP та GDP.
країн, де успішно
працює “Кусум”
“Першочерговим методом лікування пацієнтів із ПТСР є різні види психотерапії. Крім того, призначають фармакотерапію. Препаратами першої лінії є антидепресанти, завдяки їх ефективності зниження симптомів ПТСР. Починають лікування з низької дози і поступово її підвищують до максимальної, щоб уникнути небажаних побічних ефектів. Інші медикаменти можуть бути призначені для корекції супутніх симптомів. Фармакотерапія зазвичай продовжується не менш як 6-12 місяців, щоб запобігти рецидиву”, – додав медичний радник “Кусум”.
Ефективність загальноприйнятих на сьогодні методів лікування – психотерапії та фармакології – не викликає сумніву. Проте вона недостатня, щоб говорити про вирішення проблеми лікування ПТСР у цілому. Адже позитивний результат залежить від великої кількості супутніх факторів – сили та тривалості травми, її типу, обставин отримання, стану психіки пацієнта до травми, часу, що минув після травми, статі, віку, професії та інших факторів.
“Оскільки ПТСР є значною проблемою охорони здоров'я і, можливо, найпоширенішим захворюванням психіки, перспективним вважається міждисциплінарний підхід. Він передбачає залучення, крім лікарів, психологів, педагогів, соціологів, фахівців із епідеміології. Також перспективними є підходи, які виникли після появи інтернету та цифровізації – електронна охорона здоров'я, штучний інтелект, віртуальна реальність. Отримання своєчасної ранньої допомоги та підтримки може запобігти погіршенню звичайних стресових реакцій та їх розвитку у ПТСР”, – каже Євген Сабадаш.
Поради від “Кусум” для ментального здоров'я
Регулярно займайтеся спортом. Навіть невелика кількість вправ дасть результат. Головне – регулярність занять.
Обирайте здорові продукти, пийте достатньо води. Це допоможе покращити психічний стан, залишатися енергійним протягом дня.
Зробіть сон пріоритетом, регулярно висипайтеся.
Чергуйте активні періоди діяльності з періодами розслаблення. Займайтеся своїм хобі. Для релаксації використовуйте медитацію, аутотренінг, дихальні вправи.
Розподіліть цілі та пріоритети. Навчіться говорити “ні” новим завданням, якщо відчуваєте, що берете на себе занадто багато.
Спілкуйтеся з друзями, сім'єю: їхня емоційна підтримка, допомога – неоціненні.
Євген
позивний: “Інженер”
31 рік
“Воював на херсонському напрямку, і є чимало речей, які мені не хочеться згадувати. Але буває, сниться той страшний час на передовій. По психологічну чи психіатричну допомогу не звертався. Я сам собі психолог. Стає легше, коли спілкуюся з друзями, можу випити з ними пива. Більше мучуся через фізичний стан. Пройшов лікування, реабілітацію, а в ногах так і залишились осколки: в одній – 27, в іншій - сім. Через біль не можу спокійно спати.”
Олег
позивний: “Сивий”
47 років
“На передку звик спати по дві-три години. Коли мене комісували за станом здоров’я, вдома став ранньою пташкою. До психіатра не ходжу. Психологічно я стійкий, проте почала дратувати гучна музика й узагалі різкі звуки. Від цього іноді починає боліти голова. Коли в рідному місті ховають загиблих воїнів, не можу себе змусити піти на похорон. Для мене це дуже важко. Уже потім іду на кладовище, щоб вшанувати пам’ять.”