«Я довго переконувала себе, що зі мною
все окей»
українці потребують професійної психологічної допомоги
*за результатами соціологічних опитувань у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я
Повномасштабна війна вплинула на психічне здоров’я українців. Як цивільні, так і військові потребують професійної допомоги фахівців.
*за результатами соціологічних опитувань у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я
>90%
громадян мають
хоча б один із симптомів тривожних розладів
>50%
громадян перебуває в зоні ризику розвитку проблем із психічним здоров'ям
У спецпроєкті Gazeta.ua
та медичної мережі «Добробут» ми розкажемо, де можна отримати професійну психологічну допомогу
та як одна з найбільших в Україні приватних медичних мереж дбає про психічне здоров'я своєї команди, підтримує пацієнтів і мобілізованих працівників.
Які емоції
переживають українці під час
повномасштабної війни
Які емоції
переживають українці під час
повномасштабної війни
80% українців зазначають, що стрес і знервованість стали для них буденністю під час повномасштабної війни, за даними щорічного дослідження в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?” за ініціативою першої леді Олени Зеленської.
Кожен двадцятий пережив або став свідком травмувальних подій: обстріли, загроза життю близьких, окупація, полон. Три найпоширеніші емоції, що їх відчувають українці, - втома, напруженість, надія. Збільшилася кількість тих, хто переживає страх, гнів, роздратування, безсилля, розчарування, відчай.
40% людей відповіли, що відчувають потребу у психологічній допомозі. Але часто не наважуються звернутися до спеціалістів. Серед найпоширеніших стереотипів щодо психологічної допомоги - страх звернутися до фахівця, сором, відсутність довіри чи знань.
Сьогодні надання безкоштовної психологічної допомоги стало пріоритетом для держави.
~15 млн осіб
потребуватимуть підтримки різного ступеня інтенсивності через вплив війни
*За попередніми прогнозами МОЗ
~15 млн осіб
потребуватимуть підтримки різного ступеня інтенсивності через вплив війни
Нині українці можуть звернутися:
( 01 )
До сімейного лікаря - він за необхідності направить до психотерапевта.
( 02 )
До Центрів життєстійкості, які вже працюють у багатьох областях. Їхній основний вектор роботи - групи психологічної підтримки для різних категорій людей.
( 03 )
У кризових і екстрених ситуаціях українцям допомагають психологи Держслужби з надзвичайних ситуацій і Нацполіції.
( 04 )
У ветеранських просторах, що вже відкрилися в багатьох громадах, військових безкоштовно консультують психологи та юристи.
Медичним працівникам
теж потрібна
психологічна підтримка
Турбота про психічне здоров'я працівників уже стала частиною корпоративної культури бізнесу в Україні. Адже не кожен самостійно наважиться піти до психолога. Також не завжди українці знаходять підтримку вдома. Це впливає загалом на емоційний стан, працездатність. Тому сьогодні дуже важливо, щоб до турботи про психічне здоров'я працівників долучалися роботодавці.
Наприклад, дослідження Medscape за 2024 рік показало, що продовжує зростати професійне вигоряння серед медичного персоналу. У лідерах — працівники служби невідкладної допомоги, гінекологи, онкологи, педіатри, сімейні лікарі та медичні сестри.
Ольга Луштей
HR-директорка медичної мережі «Добробут»
«В Україні ключовим фактором впливу на психологічний стан медиків та й, власне, кожного українця стала війна. Команда «Добробуту» не є винятком. Уже третій рік ми працюємо на межі можливостей і намагаємося балансувати між буденним життям і обстрілами»
2024 року в «Добробуті» відкрили Центр психічного здоровʼя.
«Цей напрям майже одразу став затребуваним серед пацієнтів. Також вирішили зробити доступними ці послуги й для наших працівників. Улітку 2024 року запустили програму психологічної підтримки для співробітників мережі. Кожен працівник може безоплатно отримати п’ять консультацій у психолога. Якщо людині необхідне подальше лікування, вона може продовжити роботу з фахівцем зі знижкою 50%», - додала Ольга Луштей.
Програма психологічної підтримки вже отримала схвальні відгуки працівників. Багато хто встиг нею скористатися. Дехто поділився своїми враженнями анонімно.
працівниця мережі «Добробут»
«Я довго переконувала себе, що зі мною все окей. Думала, головне — не розкисати, тому що нині всім непросто. Але десь на початку року помітила, що з кожним днем мені стає все важче вставати з ліжка та знаходити сили для буденних справ. Я не могла зосередитися на роботі, почала відмовлятися від зустрічей із друзями й бездумно годинами скролила стрічку в соцмережах. Здавалося, що я втратила будь-які орієнтири в житті, впала на емоційне дно, і в якийсь момент мені стало страшно. Тому вирішила звернутися по допомогу. На початку лікування мала декілька сесій із психіатром, який дібрав для мене антидепресанти. Тепер проходжу терапію у психолога»
працівник мережі «Добробут»
«Я виріс у часи, коли психотерапія вважалася чимось дивним - типу ти псих. Тому наважитися на лікування було непросто. Чітко відчував, що не можу більше впоратися з усім самотужки, особливо після втрати близького друга на війні. Програма психологічної підтримки для працівників підштовхнула мене зробити перший крок. Уже тепер моя тривожність стала помітно меншою, потроху зникає страх відкрито ділитися своїми почуттями з близькими»
Наприкінці року в «Добробуті» планують провести опитування, щоб дізнатися, наскільки знизився рівень вигоряння серед працівників порівняно з минулим роком.
«Для нас це дуже важливий показник. Звісно, ми беремо до уваги багато факторів, які можуть вплинути на психологічний стан співробітника, і працюємо над ними. Це бізнес-процеси в компанії, взаємодія керівника з підлеглими, корпоративна культура та інше. Головне в цій роботі -планомірний підхід і щире бажання дбати про своїх співробітників», - підсумувала HR-директорка медичної мережі «Добробут».
Як покращити
якість життя
та психічне здоровʼя
Як покращити
якість життя
та психічне здоровʼя
Дослідження “Ти як?” показало, що підвищений рівень стресу нині відчуває майже кожен третій українець. Багатьом допомагають триматися й адаптуватися до складних умов улюблена робота, родина, діти, хобі.
Яна Українська
лікарка-психіатриня, лідерка напряму психічного здоровʼя «Добробуту»
«Під час війни підтримка психічного здоров'я стала особливо важливою. І саме турбота про себе може грати ключову роль у збереженні психічного благополуччя та сприяти одужанню, якщо людина має психічний розлад»
Поради, як покращити якість свого
життя та психічне здоровʼя
( 01 )
Фізична активність
( 02 )
Харчування та водний баланс
( 03 )
Здоровий сон
( 04 )
Релаксація
( 05 )
Цілі та пріоритети
( 06 )
Вдячність
( 07 )
Близькі люди
Шлях парамедика –
це постійний страх
і тривога
Шлях парамедика –
це постійний страх і тривога
Психічне здоров’я медиків на фронті щодня проходить випробування на міцність. За даними Gradus Research Company, 2023 року психологічна допомога увійшла до п’ятірки найнеобхідніших послуг для військових.
Команда Центру психічного здоровʼя медичної мережі “Добробут” має великий досвід роботи з військовими, ветеранами та військовополоненими. А турбота про психічне здоров'я військових медичної служби на фронті стала справою честі для фахівців “Добробуту”.
Наприкінці липня медична мережа запустила проєкт “Заради тих, хто рятує. Психологічна реабілітація для госпітальєрів”. Програма включає 300 годин сеансів у психолога та психіатра для військових медиків. Нині вже 29 госпітальєри отримують безоплатну допомогу в Центрі психічного здоров’я “Добробуту”. Також психологічну реабілітацію проходять двоє дітей медиків-добровольців, адже вони не менше потребують допомоги.
Петро Ліхтанський
лікар-психіатр вищої категорії, завідувач Центру психічного здоровʼя «Добробуту»
«Працюю з молоддю 25–27 років різних професій, які пішли в добровольчий батальйон за покликом душі. Деякі з них потрапили під бомбардування, надаючи медичну допомогу побратимам, хтось витягав на собі пораненого бійця. Когось починають накривати спогади, кошмари, виникають проблеми зі сном. Часто парамедики звертаються по допомогу самостійно. Але були випадки, коли дівчата та хлопці, розраховуючи лише на себе, не витримували та просто впадали у відчай. Тоді колеги переконували їх звернутися до фахівця.
Наша допомога як лікарів залежить від психічного стану військового. Для початку необхідно вислухати людину — дізнатися, що відбувається в неї в душі. І тільки знаючи всі деталі, вирішуємо, яка фахова допомога потрібна. Це можуть бути сеанси терапії у психолога або ж комбіноване лікування - призначаємо протитривожні, антидепресанти, снодійні та інші препарати. Треба памʼятати, що кожен госпітальєр має своє горе й не існує єдиного підходу влікуванні психічного стану військових. До кожного пацієнта необхідно знайти індивідуальний підхід, беручи до уваги його ментальний стан»
Марина Руда
лікарка-психологиня Центру психічного здоровʼя «Добробуту»
«Людям, які брали участь у бойових діях, важко адаптуватися до цивільного життя. Часто вони можуть переживати відчуття постійної небезпеки, їм стає складно перебувати в людних місцях, можуть виникати проблеми у стосунках із рідними»
Найчастіше військові звертаються з такими проблемами, як імпульсивність, роздратованість, порушення сну та панічні атаки.
Шлях парамедика пов'язаний із постійним страхом, розповідають військові.
Найчастіше військові звертаються з такими проблемами, як імпульсивність, роздратованість, порушення сну та панічні атаки.
Шлях парамедика пов'язаний із постійним страхом, розповідають військові.
Вуж
парамедикиня добровольчого батальйону «Госпітальєри»
«Ти боїшся не встигнути вчасно доїхати до точки евакуації або не довезти пораненого до стабілізаційного пункту. Боїшся бути відсутнім, коли найбільше потрібен. Мені часто сниться кошмар, що комусь із моїх поранених життєво необхідний препарат, який я ніяк не можу знайти у своєму медрюкзаку. І коли я прокидаюся, то біжу перевіряти свій наплічник та евакуаційну машину, хоча точно знаю, що там є всі необхідні ліки. Ця тривожність не відпускає навіть після повернення з ротації, змушує десятки разів усе перевіряти та прокручувати в голові безліч варіантів перебігу жахливих подій та алгоритми можливих дій у таких випадках»
За словами військової, їй дуже важко зануритись у звичайну повсякденність - виникла байдужість до справ, які раніше були частиною життя, відстороненість у спілкуванні з цивільними друзями. Немає бажання складати хоч якісь плани на майбутнє, через те що в тилу все здається якимось неважливим і не зовсім реальним.
Парамедик добровольчого батальйону “Госпітальєри” з позивним Бембі поділився порадами, які допомагають упоратися з тривожністю.
За словами військової, їй дуже важко зануритись у звичайну повсякденність - виникла байдужість до справ, які раніше були частиною життя, відстороненість у спілкуванні з цивільними друзями. Немає бажання складати хоч якісь плани на майбутнє, через те що в тилу все здається якимось неважливим і не зовсім реальним.
Парамедик добровольчого батальйону “Госпітальєри” з позивним Бембі поділився порадами, які допомагають упоратися з тривожністю.
Бембі
парамедик добровольчого батальйону «Госпітальєри»
«Насамперед раджу писати щоденник. Виділіть хоча б 10-15 хвилин щодня на те, щоби викласти на папері свої переживання, турботи, горювання і загалом усе, що вас бентежить або заважає вам. Також важливо звернутися по допомогу до кваліфікованих спеціалістів. Жоден із військових не повинен намагатися впоратися з психологічними травмами самотужки. Попросити про допомогу не є проявом слабкості, за це людині не має бути соромно. І ще - не варто ігнорувати те, що відбувається всередині вас. Злість, образи, розпач, безсилля нікуди не зникнуть, якщо просто на них заплющити очі»
Матеріал підготовлено за підтримки:
