Коли біль говорить мовою стресу
як розпізнати неврологічні сигнали тіла
Альфія Гаріфуліна
Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 9, Superhumans center, клініка "Аврора"
“Уявіть: ви прокидаєтесь о третій ранку й заснути вже не можете. Потилицю ніби стиснуто обручем. Плечі тверді, серце калатає, а в грудях – дивне стискання. Серцевий напад? Ні. Це ваша нервова система кричить про допомогу”
Понад три з половиною роки повномасштабної війни українці живуть у режимі хронічного стресу. І наші тіла реагують на це по-своєму – болем, який не завжди можна пояснити травмою чи запаленням
Як лікарка-неврологиня і фахівчиня з функціональної діагностики щодня я бачу, як емоційна напруженість перетворюється на фізичні страждання. Розберімося, чому це відбувається і що з цим робити.
Як стрес перетворюється на біль: механізм запуску
Коли ми переживаємо стрес, організм обирає між “боротися” і “здатися”: підвищується рівень кортизолу та адреналіну, судини спазмуються, м'язи напружуються.
Якщо стрес короткочасний, усе швидко повертається до норми. Але в разі тривалого напруження порушується баланс нейромедіаторів – хімічних речовин, що передають сигнали між нервовими клітинами (серотонін, дофамін, норадреналін). Через це може виникнути біль, а він іще сильніше погіршує хімічний дисбаланс – виходить замкнуте коло.
Людина стає надчутливою, сильніше реагує на будь-який подразник, навіть на дрібниці – саме тому під час стресу болі можуть виникати “від усього”.
Водночас тривалий стрес провокує не лише біль, а й зміни в мозку. Цікавий факт: який вигляд має “перевантажений” мозок, я можу побачити під час електроенцефалографії (ЕЕГ).
Нещодавно обстежила двох пацієнток – одній 67 років, іншій 32. Висновки ЕЕГ в обох практично ідентичні: робота мозку відрізняється від норми – стовбурові структури, що відповідають за дихання, серцебиття та рівень бадьорості, працюють неправильно, а лобово-центрально-скроневі області, які керують концентрацією, емоціями й поведінкою, надмірно активні.
Водночас МРТ і біохімічні аналізи крові показують норму – жодної органічної патології. Це чисто функціональні зміни від стресу. І що важливо, після правильної терапії вони зникли.
Найпоширеніші неврологічні стани, спровоковані стресом
Ось що ще роблять сучасні КОКи:
Тензивний головний біль
Найчастіший гість у моїй практиці. Пацієнти описують його як обруч навколо голови або як “ніби натягнули тугу шапочку”. Біль, що стискає, тупий, двобічний. Часто починається з лобово-скроневих ділянок, поширюється на шию, плечі. Триває від 30 хвилин до кількох годин.
Як розпізнати: біль не пульсує, не супроводжується нудотою чи світлобоязню, посилюється ввечері або після емоційного напруження. Полегшується після відпочинку.
Мігрень
Це вже інший калібр болю. Яскравий, пульсуючий, часто однобічний. Тривалість – від 4 годин до 3 діб. Може супроводжуватися нудотою, блюванням, світло- та звукобоязню.
Перед нападом деякі пацієнти відзначають такі симптоми, як метелики в животі, мурашки, специфічні запахи, зорові спалахи. Цікаво, що мігрень може провокувати не тільки стрес, а й гормональні зміни (менструальний цикл), певні продукти (шоколад, червоне вино, твердий сир) або зміна погоди.
Абузусний головний біль
Якщо ви приймаєте анальгетики більш ніж 10 днів на місяць, а біль не минає, вітаю, це він. Виникає через надмірне вживання знеболювальних. Це справжня епідемія сьогодення, бо люди “лікуються” самостійно.
Як позбутися: перший крок – повна відмова від знеболювальних. У своїй практиці я застосовую для цього антидепресант, який допомагає і позбутися залежності, і запобігти головному болю.
Невропатичний біль і м'язові спазми
Це коли стріляє і пече. Класичний приклад – радикулопатія, коли защемлено нервовий корінець у хребті. Може супроводжуватися онімінням, слабкістю, поколюванням у кінцівках.
Чому м’язи кам’яніють: під час тривалого стресу вони постійно напружені, ніби готові до дії. Навіть уві сні не розслаблюються. Як результат – накопичуються продукти обміну, виникає біль.
Розлади сну – сигнал тривоги
Якщо ви часто прокидаєтесь о 3-4 годині ранку й не можете заснути, це ознака перевантаження нервової системи. Без глибокого сну мозок не перевіряє організму й не відновлюється, тому з часом виникають проблеми зі здоров’ям.
Коли біль може бути небезпечним: тривожні сигнали
Є симптоми, за яких потрібно негайно звертатися до лікаря. Запам'ятайте їх.
Головний біль:
Уперше виник після 50 років
Раптовий, найсильніший у житті, відчувається як удар по голові
Супроводжується підвищенням температури
Виникає слабкість, зміна мови, запаморочення
Після травми голови
У разі фізичного навантаження або кашлю
Якщо у вас в анамнезі онкологія
Біль у спині:
З підвищенням температури
Після травми, особливо в людей похилого віку
Із втратою чутливості, слабкістю в ногах
З порушенням функції сечового міхура або кишківника
Болить у грудях? Причина – не завжди серце
Біль у грудях може віддавати в руку, лопатку, шию – і це буде не серце, а подразнений нерв у грудному відділі хребта. Це так звані зони Захар’їна-Ґеда, описані ще 1898 року, – коли на певних ділянках може “відображатися” біль від внутрішніх органів. Наприклад:
Біль від серця може відчуватись у грудях, лівій руці, шиї або лопатці
Від шлунка – у верхній частині живота (епігастрій)
Від печінки й жовчного міхура – під лопаткою
Це як сигнали, які мозок сприймає не там, де справжня проблема.
Як відрізнити неврологічний біль від серцевого?
Неврологічний біль посилюється в разі руху, повороту тулуба, глибокого вдиху. Болючу точку можна знайти під час натискання. Кардіограма – нормальна, а тривати це може годинами або днями без динаміки.
Серцевий біль відчувається як тиснення, стискання і печіння за грудиною. Може посилюватися під час фізичних навантажень. Супроводжується задишкою, холодним потом. На кардіограмі помітні зміни.
Навіть якщо біль здається м’язовим, я завжди направляю пацієнта на ЕКГ. Спершу потрібно виключити серйозні проблеми з серцем – це питання життя.
Які препарати застосовують і як вони працюють?
У всіх сучасних протоколах на першому місці – зміна способу життя та когнітивно-поведінкова терапія, яка вчить розпізнавати негативні думки й замінювати їх на більш корисні, а також змінювати поведінку, щоб почуватися краще. Але коли цього недостатньо:
Антидепресанти
Зменшують сприйняття болю і покращують емоційну стійкість. Застосовують не тільки в разі депресії, а й для лікування хронічного больового синдрому, профілактики мігрені.
Протисудомні препарати
Впливають на нервові клітини, зменшуючи їх надмірну збудливість. Ефективні в разі невропатичного болю.
Міорелаксанти
Блокують надлишкове передавання імпульсів від спинного мозку до м'язів, розривають замкнене коло “біль – спазм – біль”. Застосовують в разі м'язових спазмів, тензивного головного болю. Обов'язково поєднувати з фізичними вправами, масажем.
Знеболювальні
Зменшують запалення, набряк і чутливість до болю.
Важливо
Тривале безконтрольне вживання загрожує ерозивним гастритом і виразками, підвищує ризик серцево-судинних ускладнень та негативно впливає на хрящову тканину, яка є запорукою здорових суглобів. Приймати тільки коротким курсом за наявності органічної патології (наприклад, розтягнення зв'язок).
Вітаміни групи В
Підтримують роботу нервів, допомагають відновлювати їхню оболонку та покращують передавання сигналів.
Триптани
Ліки від мігрені, які впливають на рецептори серотоніну, звужують судини в мозку, зменшують запалення і послаблюють біль.
Дуже важливо приймати всі препарати саме в тій дозі й за тим графіком, що їх визначив лікар. Нерегулярне приймання чи самовільне зменшення дози може звести нанівець увесь ефект. Не можна припиняти лікування, щойно “стало легше”, саме тоді ризик повернення симптомів – найбільший. Біль може повернутися, тривога – посилитися, також може розвинутися хронічний больовий синдром. Тому лікування треба проходити повністю.
Як подбати про себе вже сьогодні?
01
Проведіть 10 хвилин у тиші
чашкою чаю без телефона, щоб мозок відпочив від інформаційного потоку.
02
Гуляйте пішки щодня щонайменше 60 хвилин
– наш хребет створений для руху, а не для статичних поз.
03
Плануйте відпочинок так само, як роботу
І навчіться казати “ні” – нервова система не витримує постійного перенавантаження.
04
Знімати напруженість допомагають ведення щоденника
спілкування та емоційна підтримка, дихальні практики.
05
Вітаміни групи В
Підтримують роботу нервів, допомагають відновлювати їхню оболонку та покращують передавання сигналів.
06
Не забувайте про регулярний чекап
– перевіряйте гормони щитоподібної залози (ТТГ), електроліти, біохімію крові та рівень вітаміну D. Іноді тривогу спричиняє саме гормональний дисбаланс, який легко коригується.
Стрес може запустити хронічний біль, а нервова система підтримує його. Добра новина: ці зміни зворотні. За правильної терапії вони зникають – я бачу це щодня у практиці.
Здорова нервова система – це не лише відсутність болю, а й повага до себе. Якщо ви впізнали себе, не чекайте – подбайте про себе вже сьогодні. І будьте здорові!
Цей матеріал створено в межах спецпроєкту Gazeta.ua та фармацевтичної компанії Polpharma – частини соціальної ініціативи «Люди допомагають людям», спрямованої на підтримку медичної спільноти, відзначення її важливої ролі та посилення голосу тих, хто щодня піклується про здоров’я інших.
Альфія Гаріфуліна - авторка
Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 9, Superhumans center, клініка "Аврора"