Бабусині пігулки, алкоголь, народна медицина: чи варто займатися самолікуванням
Остання “знахідка” опитування українців випливає з попередньої – намагаючись упоратися зі своїм головним болем самотужки, люди вживають знеболювальні препарати або застосовують інші засоби без консультації з лікарем. Часто це пігулки, які вони “отримали у спадок” від мами чи бабусі. Чоловіки можуть покладати надії на алкоголь. Частина людей вірить в цілющі властивості народних методів: трав’яні чаї, настоянки, ароматерапію, холодні компреси.
![](https://cdn.prod.website-files.com/66bb996fdcd3b83b29f11570/66f672505d4f844628629bb2_im8mob.webp)
“Головний біль
можна зняти таблетками”
Зазвичай починають із легших знеболювальних засобів, поступово переходячи до сильнодіючих препаратів. На жаль, більшість людей не знає, що надмірне використання препаратів, покликаних полегшити головний біль (анальгетиків або триптанів) може спричиняти погіршення стану і розвиток так званого абузусного головного болю (від англ. abuse – зловживати, прим. ред). Тобто до вже наявного головного болю, додається ще головний біль через надмірне вживання ліків. Саме тому так важливо уважно читати інструкцію до будь-якого лікарського засобу, навіть добре знайомого ібупрофену чи парацетамолу. Для контролю кількості днів застосування знеболювальних у нагоді також стане щоденник головного болю.
До речі, сучасна фармакологічна терапія мігрені не обмежується прийманням знеболювальних.
Анальгетики належать до скоропомічної терапії, мета якої зупинити або хоча б послабити прогресування нападу головного болю. Також існує профілактичне лікування, спрямоване на запобігання нападам, зменшення їх частоти, тяжкості та тривалості.
Профілактична (або превентивна) терапія передбачає застосування відповідних лікарських засобів між мігренозними нападами з метою запобігання їм. Її не варто боятися, бо успішна профілактика означає менше днів із мігренню, а отже – зменшення потреби в знеболювальних. Вид та доцільність використання того чи того профілактичного (або превентивного) засобу визначається лікарем у кожному окремому випадку.
Серед лікарських засобів, які застосовують з профілактичною метою, – антигіпертензивні та протиепілептичні препарати, антидепресанти, засоби на основі ботулінотоксину. А також більш сучасний клас лікарських засобів, які були спеціально розроблені для профілактики мігрені, – анти-CGRP моноклональні антитіла. Останні вирізняються високим рівнем прицільної дії: моноклональне антитіло вибірково й міцно блокує основну причину мігрені – пептид CGRP або його рецептор, запобігаючи розвитку нападу.